26 листопада 2025
Родинне свято, присвячене найстарішій родинній фотографії, яке відбулося в 7-В класі, стало справжньою подією, що об’єднала учнів та батьків навколо цінностей сім’ї, пам’яті та традицій. Атмосфера заходу була надзвичайно теплою й зворушливою. Кожен учень підготував свою маленьку історію, розповідаючи про людей, які зображені на світлині, про обставини її створення та про значення для родини.
Вразило те, з якою щирістю семикласники говорили про своїх прабабусь і прадідусів, про моменти минулого, що збереглися лише на пожовклих світлинах. Деякі ліцеїсти представили фотографії, яким уже понад 100 або навіть 120 років. Разом зі знімками оживали історії воєнних років, родинних традицій, старовинних українських обрядів та маленьких, але важливих життєвих епізодів.
Ось кілька таких історій.
Моренко Катерина представила родинну фотографію 1900 року, на якій зображені її прапрадідусь та прапрабабуся. Світлина зроблена в місті Лубни Полтавської області. У сім’ї було 8 дітей, прадідусь Каті був найменшою дитиною. Йому цю фотографію передала старша сестра.
Ілюшик Вероніка розповіла про фотографію 1907 року, на якій зображений її прапрадідусь – учень Острозької гімназії для хлопців. У сім’ї збереглася ще світлина 1930 року, де бачимо її прапрабабусю Бондар Ольгу Георгіївну, яка народилася в сім’ї священника, закінчила жіночу гімназію в Рівному з медаллю та отримала атестат домашньої наставниці. Її чоловік Бондар Олександр Михайлович закінчив Цісарську Королівську політехнічну школу у Львові.
Сім’я Сідорової Марії відшукала в родинному архіві фотографію 1907 року, на якій зображений її прапрапрадідусь Потапов Ісай Андрійович з сім’єю. Він народився 3 серпня 1879 року в селі Покровська Варишка Пензенської губернії Російської імперії. У 1899 році добровільно вступив на військову службу, проявив себе віддано й пройшов шлях від рядового до унтерофіцера. У 1901 році служба привела його до Володимира-Волинського, важливого військового міста. Саме тут він зустрів свою майбутню дружину, прапрапрабабусю Ганну Мартинюк. У 1902 році вони повінчалися, створили дім і родину.
Веремійчик Аліса представила світлину 1914 року з зображенням Юхима Павлюка, брата прапрапрабабусі Пракседи. Це період Першої світової війни, царська армія. Принесла на свято ще й фотографію 1920 року, де зображена родина її прапрапрапрадіда Анісія Сойко з батьками. Зворушливою була історія цієї родини, яка допомагала українській повстанській армії боротися за незалежність України. З бабусиних розповідей учениця дізналася, що прапрапрапрадід Анісій був знайомий з головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем, який навіть бував у їхній родині.
Римарук Дарина принесла на свято фотографію свого прапрадідуся Валер’яна Львовича Поліщука, українського письменника, поета, прозаїка, літературного критика, публіциста доби Розстріляного Відродження. Фото зроблене у 1920 році. На початку 20-х років прапрадідусь підтримував добрі стосунки з Павлом Тичиною та Миколою Хвильовим.
Речун Влада представила фотографію великої родини своєї прабабусі та розповіла про життєвий шлях кожного.
Свято створило особливу атмосферу довіри й родинного тепла. Ліцеїсти з цікавістю слухали історії однокласників, роздивлялись світлини.
