Світлиця

Основна інформація

Фотоматеріали (частина 1, частина 2, частина 3)

Керівники музею:

2005-2008 рр. – Сіміцька Жанна Вʼячеславівна, заступник директора, учитель української мови та літератури;
вересень 2008 р. – серпень 2019 р. - Свереда Богдан Антонович, заслужений працівник освіти України, перший директор гімназії;
з вересня 2019 р. – Коширець Тетяна Анатоліївна, учитель історії, вчитель-методист, магістр історії.

Площа музею:

Музей розташований у трьох кімнатах:

спеціально побудованій світлиці (1981 р., автор – Свереда Б.А.), у 2018 році у приміщенні було проведено ремонт;
пристосованих двох кімнатах (кабінет історії та фондосховище, ремонт у приміщення якого проведено влітку 2021 р.).

Загальна площа музею – 310 м2 , з них експозиційна – 60 м2 , фондосховище – 20 м2 , виставочний зал – 50 м2 , кінолекційний зал – 180 м2, просто неба експозицій немає.

Форми самоврядування у музеї

Вищим керівним органом музею є рада, яка складається із 16 екскурсоводів, учнів 10, 8, 7 класів ліцею, які також відповідають за пошукову, просвітницьку, експозиційну, фондову роботу. У музеї ведуться інвентарна книга, книга відгуків, книга обліку екскурсій, масових заходів, навчальних занять, є матеріали текстів екскурсій, робота здійснюється згідно з планом.

Динаміка поповнення музейних фондів за 2016-2023 рр.

	2016 р.	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.	2021 р.
Загальна кількість одиниць зберігання	2307	2507	2524	2524	2540	2571
Кількість музейних предметів основного фонду	1480	2024	2028	2028	2030	2042
Кількість музейних предметів, що входять до Державного реєстру національно-культурного надбання	72	74	161	161	161	161

Серед цінних надходжень музею за 2016-2023 рр.:

фібула руського періоду – подарована
ваза з мозерського скла – подарована
рукав від дитячої вишитої сорочки (20-ті роки ХХ ст., техніки: напівхрестик, мережка, та мереживо ручної роботи) – подарована
сережки жіночі (форма – купольна, вставка – бірюза, посріблені) – подаровані;
пряжка для пояса жіноча – подарована;
набір посуду кришталевий – подарований;
сорочка-вишиванка чоловіча, середина ХХ ст. – подарована;
наконечник стріли (матеріал - кремінь) – подарований;
«Гнідавський скарб» - колекція монет XVII – XVIII ст. (шеляги Яна Казимира ІІ, гроші Станіслава Августа, монети часів Петра І та Єлизавети Петрівни, монета 1819 р. часів Олександра І) - подарований;
домоткане покривало (середина ХХ ст.) – подароване.

Особливо цінними є предмети, знайдені під час розкопок на Волині, вони відносяться до періоду Трипільської культури (понад 60 експонатів).

Тематичні розділи музею

Всі експонати розділені на тематичні експозиційні блоки: загальна характеристика музею, ремесла і промисли Волині, народний одяг, вишивка Волині, традиційне взуття Волині, символіка українського рушника, експозиція української хати «Світлиця».

У музеї зібрано багато виробів з металу: знаряддя праці, предмети побуту, посуд, підсвічники, праски, самовари тощо. Є вироби з дерева: діючий ткацький верстат, 6 видів коловоротків (прялок), предмети побуту і посуду, 4 скрині, 2 дитячі колиски, ночви (більше 10 видів).

Одна з перлин української національної скарбниці – народний одяг. У музеї зберігаються оригінальні зразки українського одягу і взуття кінця ХІХ – початку ХХ століття: чоловічі й жіночі сорочки (понад 40 експонатів), спідниці, плахти, хустки, фартухи, брилі, личаки.

У музеї представлено понад 107 старовинних і сучасних рушників (тканих і вишитих хрестиком і гладдю). Колекція рушників у 2020-2021 н.р. стала об’єктом вивчення етнографині, кандидата історичних наук Дмитренко Алли Адамівни та учениці Панькевич Анни.

У старовинній частині «Світлиці» розташовані мисник, піч, ткацький верстат, задіяний у роботі. Інша частина кімнати сучасна, але побудована за принципом давньої української хати. Тут шафи із старовинним народним одягом, виставка вишитих рушників, керамічний посуд із петриківським розписом, багато сувенірів, які подаровані ліцею під час фольклорних фестивалів. Оберегом світлиці є ікона Божої Матері. Світлиця зручна для проведення різних заходів, бо тут є дерев’яні лави і столи.

Фонди музею постійно поповнюються експонатами, зібраними під час фольклорних, етнографічних експедицій, а також подарованими батьками і родичами учнів, учителями ліцею. Традиційною вже є акція «З бабусиної скрині – на музейну полицю».

Колекції:

колекція українських рушників нараховує 107 вишитих гладдю і хрестиком екземплярів, переважна більшість відноситься до XIX і XX ст. Є особливий рушник, вишитий і подарований гімназистками-випускницями, його розміри – 1х6 м, на ньому вишито суцільним хрестиком понад 3 м2 волинських квіткових узорів
колекція українських вишиваних сорочок нараховує 41 шт. Це різні за призначенням, кроєм, технікою вишивки і виконання, матеріалом, основою вироби. Час виготовлення – кінець XIX - початок XX століття
у колекції прасок – 22 екземпляри. Всі вони різних видів, техніки виконання та призначення. Час виготовлення - XIX - XX ст.
колекція самоварів нараховує 11 шт. (8 з них - мідні). Виготовлені у ХІХ – на початку ХХ ст.
колекція кінських підков – 21 шт. різних за технікою виконання. Час виготовлення – ХІХ – ХХ ст.
колекція кам’яних знарядь праці епохи неоліту та енеоліту – 65 шт.
колекція прялок (коловоротів) нараховує 7 шт.
колекція старовинних монет, значків, документів (понад 50), книги, речі учасників Другої світової війни.

Наукова, культурно-просвітницька робота, співпраця музею з іншими організаціями

Музей є центром виховної роботи ліцею з формування національного світогляду та самосвідомості учнів, батьків, учителів засобами етнопедагогіки, в основі якої лежить вивчення родоводу кожного учня, формування символічної «клас-родини». Музей здійснює значну просвітницьку роботу:

екскурсії для учнів, батьків, учителів ліцею, шкіл міста, області, гостей ліцею;
родинні свята народознавчого, морально-етичного, екологічного, профорієнтаційного характеру;
конкурси української вишиванки, родовідних дерев і літописів роду;
засідання постійно діючого родинного університету «Батьківська світлиця»;
семінари директорів, заступників директорів з виховної роботи, слухачів курсів перепідготовки при ВІППО, лідерів учнівського самоврядування (з вересня 2020 р. проводяться з урахуванням необхідних протиепідемічних заходів, а з лютого 2022 р. з урахуванням умов воєнного стану);
зустрічі з відомими людьми; вояками УПА; учасниками ООС; представниками Українського інституту національної пам’яті;
навчальні заняття та проведення музейної практики для студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки та Луцького національного технічного університету;
зустрічі із учасниками Міжнародного літературного фестивалю «Лісова пісня» (щороку у вересні);
засідання родинного університету «Батьківська світлиця».

Екскурсії проводяться з урахуванням цільової аудиторії в таких формах:

екскурсії-лекції
екскурсії-уроки
тематичні екскурсії для учнів початкових класів
тематичні екскурсії для учнів ліцейних класів
тематичні екскурсії при проведенні родинних свят
оглядові екскурсії для загального ознайомлення з експозиціями музею

екскурсії для гостей ліцею – іноземних делегацій
постійні та пересувні виставки.

Учні ліцею залучені до науково-дослідницької роботи, беруть участь у науково-практичних конференціях, конкурсах-захистах, заняттях у ВО МАН. Ліцеїсти – неодноразові переможці і призери Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт.

На базі музею діють секції історії, краєзнавства та археології наукового товариства «Інтелект». Матеріали музею стали джерелами написання кандидатських дисертацій науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки.

На базі музею діє народний фольклорний колектив «Дивоцвіт», гуртки писанкарства і народної вишивки.

У музеї щорічно організовуються пересувні виставки рушників, народного одягу, нумізматики. Завдяки тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті музей періодично поповнюється новими матеріалами та є базою для тематичних виставок.

Протягом кожного року музей відвідує близько 1000 чоловік. За звітний період музей відвідали гості з Волинської та інших областей України, з Білорусі, Прибалтики, Польщі, Німеччини, Канади, США, Китаю, Швеції, Румунії. Певні корективи у діяльність музею внесла пандемія COVID-19, але це стимулювало до поширення матеріалів музею в тому числі в онлайн-форматі.

Робота музею популяризується засобами масової інформації: Волинським телебаченням, телекомпанією «Аверс», місцевими газетами «Свобода», «Луцький замок», «Район. Луцьк», громадськість інформується про життя музею також новинами про події на сайті гімназії. Матеріали про діяльність музею неодноразово були представлені під час науково-практичних конференції, семінарів. Відео ранкової передачі на місцевому телеканалі про музей

Конференції, семінари, тренінги, на яких презентувалися матеріали діяльності музею за 2016-2021 рр.

Захід	Період проведення	Тематика
Всеукраїнський науково-практичний семінар	Квітень 2016 р.	«Роль історичної освіти у формуванні національної ідентичності»
П’ята Волинська науково-етнографічна конференція	Квітень 2017 р.	«Етнографічне музейництво в Україні і на Волині»
Восьмий міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»	2018 р.	«Музей «Світлиця» як форма організації народознавчої освіти в гімназії №14 імені Василя Сухомлинського»
Вебінар (платформа «На Урок»)	Січень 2019 р.	«Шкільний музей як інструмент розвитку навичок ХХІ століття»
Семінар-практикум музейних працівників Волинської області (Волинський краєзнавчий музей)	Листопад 2019 р.	«Сучасні форми та методи музейної роботи»
Вебінар (платформа «На Урок»)	Квітень 2020 р.	«Скринкасти, або форми і методи подачі матеріалу під час дистанційного навчання»
Онлайн семінар-практикум на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти	Жовтень 2021 р.	«Сучасні підходи до організації роботи шкільного музею»

Публікація матеріалів про діяльність музею

Автор	Назва публікації	Видання
Свереда Б.А.	Народний етнографічний музей «Світлиця» навчально-виховного комплексу «Гімназія №14 імені Василя Сухомлинського» м. Луцька	Літопис освіти й науки України / Голов. редкол.: Ю.А. Шеремета (голов. ред.). – К. : Альфа-Віта, 2016. – 170 с.: іл. – С. 161.
Грабинська Л., Свереда Б.	Етнографічні музеї навчальних закладів Волинської області	/ Етнографічне музейництво в Україні і на Волині. Наук. зб. – Луцьк. – 2017. – Вип. 61. – С. 8-12.
Рожко В.	Гімназія має свій музей, популярний за межами Волині	// Свобода. – 2017. – 17 березня. – С. 11.
Свереда Б.А.	Шкільний музей – осередок формування національної свідомості та самосвідомості учнів, батьків та вчителів	Посібник. – Луцьк, 2018. – 244 с.
Андрейчук Т.	«Музей «Світлиця» як форма організації народознавчої освіти в гімназії №14 імені Василя Сухомлинського»	/ Народна творчість у просторі і часі. Наук. зб. / упр-ня культури, з питань релігії та національностей Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; Обл. наук.-метод. центр культури; Вол. обл. орг. Нац. Спілки краєзнавців України. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2018. – С. 23-30.
Бондарук Л.	«У луцькій гімназії презентували арти, присвячені військовій еліті революції»	Інтернет-видання «rayon.in.ua». – 2020. – 03 грудня.

За значні успіхи у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, формуванні та збереженні музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури і природи наказом Міністерства освіти і науки України від 16.02.04 р. №25 – К/ музею присвоєно звання «Зразковий музей» (Наказ). Згідно рішення колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації №2/2 від 4 травня 2012 року етнографічний музей «Світлиця» отримав звання «Народний музей».

Шкільне музейництво в біографіях і фактах (див. с. 30-33)