29 вересня 2026
26 вересня для учнів 1-Б класу та їхніх родин став особливим днем — днем знайомства, відкриттів, щирих усмішок і справжнього родинного тепла. Ми вирушили до мальовничих Рокинь, щоб разом провести наше родинне свято та зробити перші кроки до створення великої й дружної класної родини.
Місцем нашої зустрічі став Музей історії сільського господарства Волині — скансен, у якому просто неба оживає історія волинського села.
Наш день розпочався з цікавої та пізнавальної екскурсії. Діти із захопленням мандрували між старовинними волинськими хатами, уважно слухали розповідь екскурсовода, розглядали предмети побуту та ставили безліч запитань. Особливо вразив маленьких мандрівників старовинний вітряний млин, перевезений до музею ( йому вже 122 роки), та давні житлові будинки, які зберегли особливості традиційної архітектури Волині.
З цікавістю діти зазирнули у світ наших предків: дізналися, як жили українські родини на Волині багато десятиліть тому, де спали, працювали, готували їжу, які речі використовували в щоденному житті. Ми побували в будинку без димаря, у хаті, якій уже 155 років. Для наших першокласників це була справжня мандрівка в минуле, де кожна річ, кожна будівля та кожна деталь розповідали свою історію.
Незабутньою стала й розповідь нашого екскурсовода — жива, цікава та наповнена маловідомими фактами. Завдяки їй старовинні будинки перестали бути просто музейними експонатами, а ніби заговорили до дітей мовою минулого.
А далі на дітей чекала особлива частина нашої подорожі — майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки. Маленькі майстри власноруч створювали своїх лялечок, вкладаючи в кожну частинку роботи тепло, фантазію та добрі побажання. Для дітей це стало не просто творчим заняттям, а знайомством із давньою українською традицією, яка передавалася з покоління в покоління.
Та на цьому пригоди не закінчилися! На дітей і дорослих чекало катання на конях та возах. Сміх, захоплення, гарний настрій і безліч фотографій — саме так виглядала ця частина нашого свята.
А після активного відпочинку всіх гостинно запросили до частування. Діти із задоволенням смакували традиційні українські страви і ще довго ділилися своїми враженнями.
Але найціннішим у цьому дні було навіть не те, що ми побачили чи скуштували. Найважливішим стало знайомство одне з одним.
Наше родинне свято було своєрідним знайомством із кожною родиною 1-Б класу. Батьки розповідали про себе, знайомили нас зі своїми професіями, захопленнями, улюбленими справами. І ми раптом побачили, скільки цікавих, талановитих, творчих і щирих людей об’єдналося в нашому класі.
А потім почалося те, чого не заплануєш за жодним сценарієм, — справжнє родинне спілкування. Лунали українські народні пісні під гітару, звучало караоке, проходили веселі конкурси, а навколо панували сміх, підтримка та чудовий настрій. Особливо щемливо й символічно прозвучала пісня «Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна» — пісня, яка об’єднала всіх присутніх любов’ю до рідного краю.
Здавалося, ми знайомі вже давно. Батьки легко знаходили спільну мову, діти разом гралися, сміялися й відкривали для себе щось нове. І саме тоді стало зрозуміло: родина класу — це не лише спільні уроки та шкільні будні. Це люди, які можуть разом радіти, підтримувати одне одного, створювати традиції та дарувати дітям щасливі спогади.
Наше свято не мало традиційного родинного дерева, але ми створили дещо не менш цінне — перші гілочки нашої великої класної родини.
Цей день подарував нам безліч щирих емоцій, нових знайомств, веселих моментів і теплих спогадів. Поверталися додому втомлені, але неймовірно щасливі, з усмішками на обличчях і відчуттям, що сьогодні стали ще трохи ближчими.
Дякуємо нашим чудовим батькам за активність, відкритість, гарний настрій, пісні, жарти та бажання творити спільні моменти разом із дітьми!
Попереду в 1-Б ще багато подій, відкриттів і маленьких перемог.
А цей день назавжди залишиться одним із перших теплих спогадів про те, як народжувалася наша дружна родина 1-Б класу. 💛💙
